Вплив виховної роботи на професійне самовизначення учнів

Дати людині щастя улюбленої праці – це означає

допомогти їй знайти серед багатьох життєвих доріг ту, на якій найяскравіше розкриються індивідуальні творчі сили і здібності її особистості.

В.Сухомлинський

Широке та швидке впровадження досягнень науки й техніки у виробництво в умовах сучасного суспільства сприяють появі різноманітних видів професійної діяльності людини.

У Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту» підкреслюється, що ціннісне ставлення до праці є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підприємництва, готовність до творчої діяльності, конкурентоспроможності.

     Підготовка учнівської молоді до професійного самовизначення у сучасних умовах здійснюється протягом навчання дитини в школі в декілька етапів.

1. Підготовчий етап. На цьому етапі завданнями профорієнтаційної орієнтації є спостереження, виявлення, обґрунтування та створення відповідних умов для розвитку індивідуальності кожного окремого учня. Реалізуються ці завдання за рахунок включення дитини в різноманітні види пізнавальної діяльності навчально-виховного процесу.

2. Основний етап. Форми та методи профорієнтаційної роботи спрямовуються на підготовку учнів старшої школи до самостійного та усвідомленого вибору ними майбутньої професії. Реалізуються означені завдання за рахунок сукупності форм та методів активізації професійного самовизначення особистості через гуртки, факультативи, профконсультаційної допомоги.  

3.  Уточнюючий етап. Пофконсультаційна робота спрямована на допомогу випускникам шкіл у конкретизації фахової підготовки.

4. Завершальний етап. Професійне самовизначення особистості завершується адаптацією на конкретному робочому місці та реалізацією програми власного професійного зростання.

Основними елементами профорієнтаційної роботи в школі є профінформація і профконсультація.

Профінформація – ознайомлення учнів із сучасними професіями і спеціальностями, з умовами організації та оплатою праці, правовими основами працевлаштування, перспективами професійного зростання. Профінформація здійснюється в процесі навчально-виховної роботи, а також позаурочної та позашкільної діяльності.

Профконсультація – методи вивчення особистості учнів. Найбільш поширеними в умовах школи є спостереження, бесіда, анкетування.

 Консультативні бесіди про вибір професії можна умовно поділити на ознайомчі, коректуючі та заключні.

За допомогою анкет можна виявити професійні інтереси, мотиви вибору професії, відношення батьків до вибору професії.

Анкету необхідно складати враховуючи деякі вимоги:

– не слід включати велику кількість питань;

– питання мають бути короткими, чітко визначеними, логічними і взаємопов’язаними;

– зміст і форма питань не повинна підказувати учням відповідь.

Доцільно проводити анкетування учнів два рази на рік. Щоб учні відповідально віднеслися до анкетування, необхідно зацікавити їх питаннями анкет, пояснити, що зміст відповідей не буде розголошуватися.

Не секрет, що найслабшим місцем профорієнтаційної роботи є те, що вона нецікава для школярів. Одним із методів, що дають змогу провести профорієнтаційну роботу з класом цікаво і результативно є гра. Профорієнтаційні ігри – це оживлені моделі процесу професійного й життєвого самовизначення людини. Вони проводяться на годинах спілкування, інформаційних годинах, виховних заходах.

       У школі роль профконсультанта можуть виконувати класні керівники. Щоб надати допомогу учневі, треба вивчити його психофізіологічні особливості, особливості мислення, уваги, пам’яті, емоційної сфери, темпераменту, типу нервової системи, стану здоров’я. Ці дані зіставляються з вимогами професії, яку бажає вибрати учень. У результаті професійний вибір учня схвалюється, підтримується або коригується.

Вчительський колектив сприяє участі учнів гімназії у різноманітних проектах, а саме:

«Демократична школа», «Школа успіху», «Посилка успіху», «Zero Waste Scholl»

Вибір дітьми майбутньої професії значною мірою залежить і  від позиції батьків. Їх життєвий та трудовий досвід, авторитет, рівень матеріального забезпечення сім’ї значно впливають на професійне самовизначення дитини. Тому батьки повинні мати досить змістовну інформацію про сучасний попит та пропозицію на ринку праці.

Серед різних форм профорієнтаційної роботи гімназії з батьками є:

1. Організація лекцій і бесід: «Правильний вибір професії і його значення для особистості», «Значення знань про світ професій і потреб в них», «Індивідуальні особливості дитини і вибір професії», «Трудове виховання дітей в сім’ї – важливий фактор їх підготовки до вибору професії», «Розвиток творчих здібностей дитини», «Шляхи формування професійних інтересів і здібностей дитини». Спільні майстер класи батьків з учнями в рамках партнерства в освіті.

2. Зустрічей представників різних професій з учнями школи.

3. Робота з батьками з підготовки та проведення профорієнтаційних екскурсій на виробництво (в організацію), де вони працюють.

4. Індивідуальна консультаційна робота з батьками, анкетування.

5. Проведення батьківських зборів з проблем вивчення і розвитку інтересів та здібностей учнів середнього та старшого віку.

          Ефективність профорієнтаційної роботи з батьками залежить від уміння вчителів враховувати в своїй діяльності вплив сім’ї на професійну направленість учнів.

Поради батькам:

  • діти завжди потребують допомоги дорослих, навіть якщо вам так не здається;
  • батьківська допомога у виборі професії не повинна бути нав’язливою. Не намагайтеся підмінити бажання дитини своїм власним бажанням;
  • прислухайтеся до намірів та прагнень своїх дітей. Звертайте увагу на їх інтереси, нахили та здібності;
  • перш, ніж порадити дитині ту чи іншу професію, ви повинні твердо знати, що вона не протипоказана їй за станом здоров’я;
  • зберіть якомога більше інформації про професію, яка зацікавила вашу дитину, та про суміжні з нею професії (спеціальності).

У проведенні профорієнтаційної роботи вагому роль відіграє учнівський моніторинг. Це дає можливість визначити стан формування професійно-трудової компетенції учнів, а також з’являється можливість прогнозувати та моделювати розвиток і стан його профорієнтації .

Слід пам’ятати, що кожному учневі необхідно мати глибокі знання про самого себе, різноманітність світу та сучасні вимоги до фахівців. Без цього неможливо навчитися керувати собою, своїми діями, розібратися у власних бажаннях. Шлях до самовдосконалення лежить через пізнання самого себе.  

         До вашої уваги пропонуються розробки заходів для  роботи з напрямку формування загальної готовності учнів до професійного самовизначення, виявлення їх професійних інтересів, схильностей та розширення уявлень про світ професій та їх особливостей.

Written by 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *